- присвійність
- —————————————————————————————присві́йністьіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
присвійність
Смотреть что такое "присвійність" в других словарях:
присвійність — ності, ж., лінгв. Абстр. ім. до присвійний … Український тлумачний словник
присвійний — а, е, лінгв. Який виражає належність … Український тлумачний словник
особа — и, ж. 1) Окрема людина, індивід. || перев. з означ. Людина, що посідає певне, перев. високе, становище в суспільстві, у колективі і т. ін. || з присв. займ. або прикм. власний. Уживається замість зворотного займ. себе. Дійова особа. Культ особи.… … Український тлумачний словник
край — I ю, ч. 1) Лінія, що обмежує поверхню чого небудь, а також те, що прилягає до цієї лінії; кінець (див. кінець I 1)). || Верхній зріз стінок посудини, яких небудь заглиблень і т. ін. || Найвіддаленіша від центру частина якої небудь місцевості;… … Український тлумачний словник
кров — і, ж. 1) Червона рідина, яка, циркулюючи в замкнутій кровоносній системі організму, забезпечує живлення його клітин і обмін речовин у ньому. Замовляти кров. Стікати кров ю. Зараження крові. 2) перен. Людські жертви за якого небудь зіткнення,… … Український тлумачний словник
істота — и, ж. Живий організм, людина, тварина. || у сполуч. зі сл. вся, ціла та присв. займ. Сукупність усіх фізичних і душевних сил та властивостей людини. || з означ. Людина, тварина як носій якоїсь властивості, якості тощо … Український тлумачний словник
